I. Бунт, ту, м.
1) Связка, пукъ (нитокъ, шелку, табаку и пр.).
2) мн. Шесть большихъ струнъ на бандурѣ. КС. 1882. VII. 282. Ум. Бунтик, бунтичок.
II. Бунт, ту, м. Бунтъ, возмущеніе, мятежъ. бунт зривати. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. АД. II. 114.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 110 - 111.