Бундючний, а, е.

1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне. Ном. № 2470.

2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 110.