Бульбашка, ки, ж.

1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. ІІІ. 391.

2) Пустой шарикъ. У термометрі…. скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78.

3) Цвѣточная почка. Сквир. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 109.