Бузьків, кова, ве

1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо.

2) — огень. Раст. Lychnis flos cuculi. Вх. Пч. 11. 33.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 107.