Будити, джу, диш, гл.

1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс.

2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. Вас. 196.

3) Коптить. Вх. Зн. 4.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 106.