Брьо́хати, хаю, єш, гл.

1) Шлепаться, ударять объ воду.

2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. Левиц. І. 63.

3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Харьк. у. Пішов… брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 102.