Бренькати, каю, єш, гл.

1) = Бринькати. Рудч. Ск. І. 18.

2) = Брехню завдавати. Св. Л. 288.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 96.