Брати, беру, реш, гл.
1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Мет. 31. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. Мет. 101. Бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. Фр. Пр. 118.
2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. Мет. 72. Бере як віл на роги. Набираетъ на себя непосильно много работы, обязанностей. Фр. Пр. 118.
3) Собирать. Дівчата брали гриби в лісі.
4) Рвать, дергать. Ой там за яром брала дівка льон, та забула пов’язати. Н. п. Вмер він уже тоді, як плосконі брали. Грин. І. 33. Брати зуби. Рвать зубы. Вх. Лем. 394.
5) Получать (вознагражденіе, плату). Нанявся до пана, бере по п’ять рублів на місяць. Харьк.
6) — (дівчину). Жениться. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Мет. 81.
7) Заимствовать, занимать, брать въ долгъ. Планиди ці…. беруть свій світ від сонця. Дещо. Бере гроті на відробіток. Бере на зелений овес. Беретъ въ долгъ въ счетъ сомнительныхъ будущихъ благъ. Фр. Пр. 118.
8) Объ инструментѣ, орудіи: хорошо дѣйствовать, брать. Коса тільки шелесть! шелесть! під самий корінець бере. О. 1861. IV. 34. Мушкетом бере, аж серце в’яне, а лях од страху вмірає. АД. II. 40. Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. Грин. I. 184.
9) — баса. Пѣть басомъ.
10) — вліво, ліворуч. Поворачивать влѣво, держать лѣвѣе.
11) — город. Брать городъ (на войнѣ). Тоді ж ото і Очаків брали. Шевч.
12) — дитину. Принимать (объ акушеркѣ). Баба Оксана у мене усіх дітей брала. Черниг. Оце баба, що брала мого Йвана. Лебед. у.
13) — завичку. См. Завичка.
14) — контракт. Заключать условіе, контрактъ. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36.
15) — ланцюгами. Заковывать. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. АД. І. 212.
16) — за ліб, лоб. Брать за чубъ, за вихоръ. Грин. III. 565. Сіх дуків-срібляників за ліб, наче волів, із за стола вивождайте. ЗОЮР. І. 209.
17) — мірку. Снимать мѣрку.
18) — на муки. Пытать. Як його взяли, на муки брали. Чуб. ІІІ. 349.
19) — на себе. Надѣвать. АД. І. 7. Що неділі бере білу сорочку.
20) — на спиток. Испытывать.
21) — на сповідь. Исповѣдывать.
22) — на ум. Понимать, замѣчать. Нам скаже на глум, а ми беремо на Ум. ЗОЮР. І. 13.
23) — очі. Привлекать, притягивать, останавливать вниманіе. Та й сорочка ж: аж на себе очі бере. Кобел. у. Його хата сяла тілько рушниками…. та хорошою, як божий рай, дочкою, що всім брала очі красотою. К. МБ. X. 3.
24) — під главу. Угождать, подчиняться. За віщо ж її нам під главу брать? Вона ж таки менша, а мій чоловік старший. Новомоск. у.
25) — під ноги кого. Первоначально: топтать, переносно: одолѣвать. Бери вороги під ноги. Фр. Пр. 118.
26) — розлуку. Разлучаться, разставаться. Треба брати з миленьким розлуку. Грин. ІІІ. 302.
27) — шлюб. Вѣнчаться. В неділю уже іде до церкви брати шлюб. Грин. ІІІ. 515. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком козаком. Н. п.
28) Бере кого що. а) Ему хочется чего. Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до инчої охота. Грин. II. 323. Пусти на улицю, бо й плач бере. Мил. 87. б) дріжаки беруть. Дрожитъ кто. А мене тільки дріжаки беруть, наче у лихоманці. О. 1862. X. 12. Жаль бере. Становится жаль. сум, журба бере. Становится грустно. уроки…. колючками брали. Отъ сглаза сдѣлались колики. Мнж. 152. Прич. браний и братий. Де вона брана? В неньки в коморі. АД. І. 7. У їх невістка молода, торік брата. Г. Барв. 51.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 93.