Брання, ня, с.

1) Бранье, дѣйствіе берущаго. Браньом не збіднієш. Фр. Пр. 116. Солодше брані, як давані. Фр. Пр. 116.

2) Выдергиваніе, вырываніе льва (при уборкѣ). З ким мені льон брати?… а з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. ІІІ. 82.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 92.