Брама, ми, ж.

1) Ворота. Мет. 407. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Чуб. V. 344. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш. МВ. І. 71.

2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Вас. 155. См. Брам. Ум. Брамка, брамочка. Чуб. V. 896.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 92.