Брак, ку, м.

1) Бракъ, негодное. Сам брак ми ( = Мі) лишили. Фр. Пр. 116.

2) Недостатокъ, неимѣніе. Купив би всього, та брак грошей.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 92.