Боярин, на, м.

1) Бояринъ.

2) Шаферъ (на свадьбѣ). МУЕ. І. 123.

3) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29. Ум. Бояронько, боярочко. Чуб. V. 939. Не смутіться та боярочки, що короткі та подарочки. Мил. Св. 39.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 91.