Боязко и боязько, нар.

1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352.

2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. Боязкенько, боязькенько.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 91.