Бочуля, лі, ж.

1) Толстобрюхая корова. Желех.

2) Корова съ бѣлыми боками. Желех. Ум. Бочулочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 91.