Бородатий, а, е.

1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. ІІІ. 342.

2) — та трава. Раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 87.