Борода, ди, ж.

1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. Задер бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109.

2) Подбородокъ, нижняя челюсть.

3) Лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса.

4) Стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы.

5) Борода лісова. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. І. 140.

6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. Борідка, борідонька, борідочка. Мил. 106.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 87.