Бодрити, рю́, риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите собі?. а то увесь у сотулу. Харьк. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 81.