Богомаз, за, м.

1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв.

2) Плохой живописець, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 79.