Бликати, каю, єш, гл. = Блимати 1. Головешка ота довго буде бликати. Н. Вол. у.

2) = Блимати 2. Так бликає на мене очима. О. 1862. V. 32. Чого ти своїми більмами так бликаєш? Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 74.