Битися, б’юся, б’єшся, гл.

1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Н. п. Байте, поки б’ється. Шевч.

2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б’ється. Мет. 50. Жила б’ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б’ється. Н. п. Сокіл…. і давай перед нею биться, наче підбитий. Мнж. 4.

3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. О. 1862. II. 82.

4) Стараться, биться. Грин. II. 88. Бється, як риба об лід. Посл. Настя ночі не поспить, усюди старається, б’ється, достає. Стор.

5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б’ється. Мет. 19.

6) О кобылѣ: имѣть случку. Угор.

7) Битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ.

8) Битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ.

9) Битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру. Левиц. Пов. 272.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 58.