Битий, а, е.

1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. Посл. Битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб’ють. Ном. № 3610. Я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. Фр. Пр. 35.

2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Н. п. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Н. п.

3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. Павлогр. у. ( Залюбовск.).

4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. Гол. І. 19. При боці шабля у Дамашку бита. Федьк. І. 132. Без битої голої копійка. Котл.

5) Бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Шух. І. 174., Ум. Битенький. Чуб. V. 943.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 58.