Бздун, на, м. Часто испускающій вѣтры (См. Бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. Ув. Бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно. Кременч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 54.