Беседувати, дую, єш, гл. Бесѣдовать, разговаривать. А хлопець знає, що дома піп беседує. Рудч. Ск. І. 170. І пийте, і їжте, і беседуйте. Чуб. V. 149.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 53.