Бекати, каю, єш, гл.

1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала. Левиц. І. 126.

2) О дѣтяхъ: ревѣть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 48.