Безуман, на, м. Безумецъ, глупый. Туман танчок виводе… Не ставай край тумана, бо той туман — безуман: білі ручки полама, перстенечки позніма. Александров. у. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 47.