Безсильний, а, е. = Безсилий. Дужий безсильного давить. Котл. Н. П. Вода безсильна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б’ється, то сам п’є силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. Камень безсильний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ. Чуб. II. 209, 210.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 45.