Безлітній, я, є.

1) Вѣчный. Чуб. III. 11.

2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 41.