Безкебетний, а, е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіевск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 40.