Безголов’я, в’я, с.

1) Бѣдствіе, несчастье, горе, погибель. Безголов’я та короткий вік на тебе. Ном. № 3704. Нам на здоров’я, а тобі на безголов’я. Ном. № 3703. Нехай він лютує… Поки безголов’я ворон прокричить. Шевч.

2) Иногда въ видѣ шутки называютъ шапку безголов’ям: Десь тут було моє безголов’я. Шейк. Ум. Безголов’ячко. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 38.