Бебехи, хів, м. мн.

1) Перина, подушки (преимущественно о еврейскихъ). Жидівські бебехи.

2) Внутренности. А сто дідьків у твої бебехи та печінки! (Брань). бебехи відбити, надсадити. Отбить бока. Сюди на кулаки лиш ближче, — я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15.

3) Удары. А Хома знай його бебехами годує. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 36.