Бас, са, м.

1) Басъ. Еней зарюмав басом сам. Котл. Ен. Співати баса. Пѣть басомъ. Він у церкві баса співає. Харьк. г. Говорити баса. Говорить басомъ. Св. Л. 130, 279.

2) Музыкальный инструментъ: контрабасъ, віолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. Чуб. V. 1117. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. Н. п.

3) На бас брати кого. Поднимать на смѣхъ кого. Фр. Пр. 23.

4) Басом дивитися, поглядати. Непріязненно смотрѣть, посматривать. Фр. Пp. 23. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Чуб. V. 653. Ум. Басик, басок. Дівчата співають і він басика тягне. Кіев. Ув. Басисько, басище, басюка, басюра. От у Семена басю́ра: як ревне, так аж шибки бряжчать. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 31.