Про УКРЛІТ.ORG

балагула

Балагула, ли, ж.

1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи. Левиц. І. 504.

2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ.

3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 23.

вгору