Балабушка, ки, ж.

1) Ум. отъ балабуха. Маркев. 22.

2) Комокъ помета. Нехай він пом’янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 23.