Балабан, на, м.

1) Родъ хлѣбнаго печенья. Подай лиш отам з запічка балабани гарячі, тетерю та під’їмо хоч трохи. О. 1861. XI. Кух. 27.

2) Родъ растенія. ЕЗ. V. 246.

3) Птица: разновидность сокола. У Вх. Пч. II. 19: Gentilis (Falco nobilis).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 23.