Бакаляр, ра, м.

1) Ученикъ, школяръ. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. І. 219.

2) Учитель дѣтей. Шейк.

3) Дьячекъ. Чуб. І. 231.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 22.