Байда, ди, об.

1) Гуляка, безпечный человѣкъ. байди бити. Бить баклуши.

2) ж. Прозвище неуклюжей женщины. Ном. № 13618.

3) ж. Краюха, ломоть хлѣба. Байда хліба. Фр. Пр. 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 20.