Багновиця, ці, ж.

1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо.

2) мн. Раст. Oxycossus. Шух. І. 22.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 18.