Багато нар.

1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у.

2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Єв. Мр. І. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. ІІІ. 102. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124.

3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой вона багато гордує. Н. п. Ум. Багатенько.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 17.