Бабі́й, бія́, м.

1) Любитель женскаго пола, волокита, ловеласъ.

2) Нѣженка, уподобляющійся женщинѣ. Желех.

3) = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 14.