Баба́хати, хаю, єш и баба́хкати, каю, єш, одн. баба́хнути, ну, неш, гл.

1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає.

2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 13.