СОН1, сну, ч.
1. Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводиться повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів. Сон — це внутрішнє гальмування, що виникає в корі великих півкуль головного мозку і є активним нервовим процесом, який захищає нервові клітини від перенавантаження (Знання.., 3, 1968, 28); При світлі воскової свічки.. вони взялися до роботи і так захопилися, що забули про втому та сон (Коцюб., І, 1955, 354); Шура, здригаючись, спала тривожним сном (Гончар, III, 1959, 191); — Поспи, дочко, сон усі хвороби лікує… (Зар., На.. світі, 1967, 283); * Образно. Сон, влетівши до хати, бере Харитю під своє крило (Коцюб., І, 1955, 16); // Те саме, що спання́. Мати, вся ще у білім, схилялась над ним припухлим од сну лицем (Коцюб., II, 1955, 374); Влаштовуватись делегатам на сон довелося в темряві (Гончар, II, 1959, 183); // Те саме, що спля́чка 1. Зимовий сон ведмедя; // спец. Стан рослини, при якому проходить зміна в положенні листя або пелюсток квітки під впливом зміни освітлення і температури; // Зимове завмирання рослин. Дерева прокинулися від зимового сну; // перен. Стан повного спокою, тиша в природі і т. ін. Уночі не спимо всі, а вулиця, село у сні, і всюди тихо (Вовчок, І, 1955, 242); Настала ніч, хороша літня українська ніч, коли вітрець замирає, спека спада, холодок та сон сповиває землю (Мирний, І, 1954, 62).
Зі (зо) сну — тільки що прокинувшись або не зовсім прокинувшись; спросоння. Кайдаїаиха знову зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось (Н.-Лев., II, 1956, 283); Жінка спустила з постелі ноги,.. і смачно, трохи хрипло зо сну, оповідала, що їй снилось (Коцюб., II, 1955, 283); — Чого ви мене так пізно збудили? — запитав він хрипким зі сну голосом (Тют., Вир, 1964, 7); Крізь (че́рез) сон — не зовсім заснувши або не зовсім прокинувшись. Біля острова лунко викинувся сом і перелякано, крізь сон, заячали лебеді (Стельмах, 1, 1962, 455); Ото раз вночі.. чую я через сон, щось затупотіло під хатою, неначе приїхало на коні (Н.-Лев., III, 1956, 275); На сон гряду́щий див. гряду́щий; Пробу́джуватися (пробуди́тися, прокида́тися, проки́нутися) від (од, зі) сну — переставати спати; Уві́ (вві) сні — під час спання. Раптом дівчина, стріпнувшись, починає голосно говорити уві сні (Гончар, III, 1959, 321).
∆ Гіпнопеди́чний сон — психофізіологічний стан спокою організму, при якому в пам’ять людини вводиться і закріплюється в ній певна інформація. Гіпнопедію однаковою мірою не можна визнати ні гіпнотичним, ні природним сном. Це цілком особливий психофізіологічний стан, який слід так і назвати — гіпнопедичним сном (Знання.., 5, 1966, 7); Летаргі́йний (летаргі́чний) сон див. летаргі́йний.
◊ Богати́рський сон див. богати́рський; Вганя́є в сон кого; Сон наляга́є (налі́г, найшо́в і т. ін.) на кого; Сон прихо́дить (прийшо́в) до кого-хочеться спати кому-небудь. Вже на мене сон налягає, а його нема (Н.-Лев., III, 1956, 280); І от на Уляну найшов сон (Довж., І, 1958, 354); Тільки й відпочивав [Данило] уві сні. Але й сон приходив ненадовго (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 598); Вибива́тися (ви́битися) зі сну — переставати нормально спати. — Пілотку я заховав у кишеню, бо іду й дрімаю… Так і дивись, що загублю… — Вибились люди зі сну… А маршеві кінця не видно (Гончар, III, 1959, 76);
Відганя́ти (відігна́ти, проганя́ти, прогна́ти, розганя́ти, розігна́ти і т. ін.) сон — не давати заснути. Перед його очима манячіла чудова рівна Тодозина постать, неначе яке диво, котре одганяло сон од його очей (Н.-Лев., VII, 1966, 106); Щоб прогнати сон, що навалювався на нього теплою хвилею.., хлопець бродив по світлиці (Тют., Вир, 1964, 470); Стручисі не спалося.. Думки всякі розганяли сон (Гр., II, 1963, 299); Впада́ти в сон — засинати. Фелікс дивився і примічав; часом він впадав у сон, і йому все снилося, як вони йшли Львівською на Лукянівку (Ю. Янов., II, 1954, 36); Засну́ти ві́чним сном див. засипа́ти2; Камі́нний сон — те саме, що Кам’яни́й сон (див. кам’яни́й). На ранок, як співали треті півні, Зникав той «перелесник», а дівчина Уквітчана, убрана засипала Камінним сном (Л. Укр., І, 1951, 181);
Кам’яни́й сон див. кам’яни́й; Кло́нить на сон; Сон кло́нить див. клони́ти; Мертве́цький сон див. мертве́цький; Ме́ртвий сон див. ме́ртвий; Мо́рить (мори́ло) на сон; Сон мо́рить (мори́в) див. мори́ти; На сон знемага́ти див. знемага́ти; Не бере́ться (бра́вся) сон див. бра́тися; Нена́че (мов, немо́в і т. ін.) від (од, зі) сну прокинутися (пробуди́тися і т. ін.) — вийти із стану глибокої задуми, забуття. Баба Зінька опам’яталась, неначе прокинулась од сну. Вона поскладала в скриню порозкидане убрання, зачинила й замкнула скриню (Н.-Лев., VI, 1966, 408); Нена́че (мов, немо́в і т. ін.) крізь сон (уві́ сні) ба́чити (чу́ти і т. ін.) — неясно, невиразно, нечітко бачити (чути і т. ін.). Єремія слухав неначе крізь сон і не зводив очей з пана Дзеньковського (Н.-Лев., VII, 1966, 212); «Чи чуєш ти, Катерино? Біжи зустрічати! Уже прийшов! Біжи швидше! Швидше веди в хату!.. Слава тобі, христе-боже! Насилу діждала!» І Отче наш тихо-тихо, Мов крізь сон, читала (Шевч., І, 1963, 321); Спочатку, в глибині саду, Гнат, мов крізь сон, чув якісь неясні звуки (Стельмах, II, 1962, 347); Нена́че (на́че, як і т. ін.) у (в) сні ходити (жити і т. ін.): а) бути заглибленим у свої мрії, переживання і т. ін., не бачити, не помічати навколишнього. Я по Сумській іду, в провулок ліворуч, немов у сні звертаю (Сос., II, 1958, 476); б) бути у стані, близькому до непритомності. Знесилившись від втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи ноги (Перв., Дикий мед, 1963, 255); Ні (і) сном ні (і) ду́хом не зна́ти (не ві́дати і т. ін.) див. дух; Ні сну, ні відпочи́нку див. відпочи́нок; Оберіга́ти сон див. оберіга́ти; Перебива́ти (переби́ти) сон — невчасно будити. Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 302); Пе́рший сон — час безпосередньо після засинання. Устав туман.. І холодком прогнав мій перший сон (Зеров, Вибр., 1966, 44); Потягну́ло (потягло́) на сон (до сну) див. потягти́; Свинце́вий сон див. свинце́вий; Смерте́льний (сме́ртний) сон див. смерте́льний, сме́ртний; Сном-ду́хом не зна́ти (не ві́дати і т. ін.) — те саме, що Ні (і) сном ні (і) ду́хом не зна́ти (не ві́дати і т. ін.). (див. дух). — Сном-духом не маємо, — виправдувався бригадир. — Самі ламаємо голову: хто б міг? (Гончар, Південь, 1951, 133); Сном знемогти́ся див. знемага́тися; Соло́дкий сон див. соло́дкий; Сон [десь] тіка́є (тіка́в, уті́к і т. ін.) від кого; Сон зліта́є (зліта́в і т. ін.) з оче́й у кого — не може заснути хто-небудь. Тарас Григорович усе думав, думав про минуле, і сон тікав від нього (Тулуб, В степу.., 1964, 131); Нимидора не спала: сон десь далеко утік од неї (Н.-Лев., II, 1956, 177); Сизий серпанок зоряної ночі покрив сушу й море.. У таку ніч сон злітав з очей, а мрії полонили розум і серце (Дмит., Наречена, 1959, 14); Сон зміг (зборо́в і т. ін.) кого — заснув хтось. Я незчулась, як впала на лаву, як і сон мене зміг… (Н.-Лев., III, 1956, 286); Знову зостався Петрусь сам; знову сльози, молитви,.. аж поки не зборов його сон (Мирний, І, 1954, 332); Сон змо́рить (змори́в) див. змо́рювати; Сон знемага́в (знемі́г) див. знемага́ти; Сон на о́чі не йде див. о́ко1; Сон [не] бере́ (брав) див. бра́ти; Сон не пристає́ (не пристава́в) див. пристава́ти; Сон ие приступа́є див. приступа́ти; Сон [не] узя́в див. узя́ти; Спа́ти важки́м сном див. спа́ти; Спа́ти ві́чним (гробови́м і т. ін.) сном див. спа́ти; Спа́ти (засипа́ти) сном пра́ведника (пра́ведників, пра́ведних і т. ін.) див. пра́ведник, пра́ведний; Тверди́й (рідко товсти́й, товсте́нький) сон — міцний, непробудний сон. Коли ж тепер забула [Варвара] про зневагу, то заснула.. таким твердим сном, що хоч гармати коти, то не добудишся (Март., Тв., 1954, 319); Голодуха не відповів. Очі йому склепилася, він упав з коня і заснув твердим сном (Довж., І, 1958, 253); Скільки-то разів, як гасили світло і хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали, потомленому, побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері зірвалися з стін (Вовчок, І, 1955, 297); Тонки́й (тоне́нький) сон — неміцний, тривожний сон. Швидко й світло згасло; поснули панни тонким, чуйним сном (Н.-Лев., І, 1956, 142); Лежить [Даринка] і чує крізь тоненький сон, як недалеко біля неї Ласка щипає траву (Вирган, В розп. літа, 1959, 265); Хи́лить(хили́ло) на сон (до сну); Сон хи́лить див. хили́ти; Ца́рство сну див. ца́рство.
2. Те, що сниться; сновидіння. Отакий-то на чужині Сон мені приснився! Ніби знову я на волю, На світ народився (Шевч., II, 1963, 45); — А раз приснилось,— признався далі Павло,..— начебто я особисто звільнив увесь світ від ярма капіталізму. — Ніхто не посміхнувся, почувши сон Павла (Довж., І, 1958, 187); Батька свого Данько пам’ятає мало, але часто бачить його в снах (Гончар, І, 1959, 7); *У порівн. Час летів, немов на крилах, І, мов сон, життя минало (Л. Укр., І, 1951, 374); Хмарка пливе кучерява, тихо, як сон, розтає (Сос., II, 1958, 30); // перен. Те, про що мріє людина; мрія. Нині всі його Надії й сни сповни́лись; та, котру Він полюбив, його взаїмно [взаємно] любить І гідна щирої любові (Фр., XIII, 1954, 201); Спокій тих, що вірять нам, Ми берегти клялися ревно. Ну, що ж, не збутись нашим снам, Хоч і жалітимем напевно! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 62); Тінь і слід — і дружба, і кохання, І вигнання, й пориви, і сни? Та невже було це дожидання Зовсім неможливої весни? (Рильський, II, 1960, 110); // перен. Те, що сприймається як нереальне, примарне, оманливе; протилежне дійсність. Хвилі гойдають Рустема… скачуть, як в танці, зорі ростуть, зникають… так чудно, так дивно… Чи сон — чи дійсність? (Коцюб., II, 1955, 154); У неї ласкаве волосся і свіжі й радісні вуста… Немов під нога квіти стеле і очі п’є йому до дна… Вона — не сон, вона Ягелла — дочка магната Рудзяна (Сос., І, 1957, 349).
Золоти́й сон: а) приємне сновидіння, що дає відчуття щастя, насолоди. Заснувша, Софія потопала у золотих снах (Л. Укр., III, 1952, 503); Невже вона справді з години на годину може бути тут? Іноді Чернишеві це здавалось малоймовірним, як виблиск золотого сну (Гончар, III, 1959, 391); б) мрія про щастя, радість. В самоті, гризоті Давні сни золоті Розійшлись,.. Наче дим по лугах (Фр., XIII, 1954, 82); Приє́мних снів! — побажання доброго відпочинку тому, хто збирається спати; добраніч. Він накинув наопашки кожушок, начепив на голову кубанку і вийшов з хати.. — Приємних снів!..— крикнув, закриваючи двері (Тют., Вир, 1964, 165).
◊ І (й) в (ві, вві) сні не сни́лося (не сни́ться) див. сни́тися; І (й, на́віть) уві́ (у) сні не присни́ться (не присни́лось [би], присни́тись не могло́) див. присни́тися; Сон наяву́ див. наяву́; Сон рябо́ї коби́ли див. коби́ла; Сон у ру́ку див. рука́; [Спа́ти] і в (уві́) сні ба́чити — дуже прагнути чогось. Антон аж труситься Пожитька з земельного комітету зіпхнути. Щоб — самому. Спать — і в сні бачить себе на його місці (Головко, А. Гармаш, 1971, 387); Як страшни́й (лихи́й і т. ін.) сон — про щось погане, неприємне, в існування чого важко повірити, що не можна пояснити.
СОН2, со́ну, ч. (Pulsatilla Adans.). Лікарська рослина родини жовтцевих з великими ліловими квітками. Уся зелена степова скатерть.. була ніби заткана квітками: червоними купами смілка, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами, фіолетовим соном (Н.-Лев., І, 1956, 408); Всі дівчата.. почали чіпляти на пагінці хто букетик фіалок, хто дзвоники сону, хто барвистої заполочі чи й паперову квітку (Смолич, Мир.., 1958. 26); Там, де недавно лежав ще сніг, цвітуть уже ніжні проліски та волохатий сон (Дмит., Наречена, 1959. 24).
∆ Во́вчий сон див. во́вчий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 454 - 456.