Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
-
а
-
б
-
в
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
і
-
ї
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- ув
- увага
- уважати
- уважатися
- уважити
- уважитися
- уважливий
- уважливість
- уважливо
- уважний
- уважність
- уважно
- увал
- увалений
- увар
- уварений
- уварення
- уварити
- уваритися
- уварювальний
- уварювання
- уварювати
- уварюватися
- уварювач
- уварювачка
- уведений
- уверед
- увередити
- увередитися
- увернути
- увернутися
- уверстати
- увертатися
- увертіти
- увертюра
- уверх
- увивати
- увиватися
- увиджуватися
- увидіти
- увижатися
- увинутися
- увиразнення
- увиразнити
- увиразнювати
- увиразнюватися
- увись
- увити
- увитий
- увитися
- увихатися
- увишень
- увишки
- уві
- увібгатися
- увізвати
- увізний
- увійти
- увік
- увіковічений
- увіковічення
- увіковічити
- увіковічитися
- увіковічування
- увіковічувати
- увіковічуватися
- увілляти
- увіллятися
- увільнений
- увільнення
- увільнити
- увільнитися
- увільняти
- увільнятися
- увімкнений
- увінчаний
- увінчання
- увінчати
- увінчатися
- увінчувати
- увінчуватися
- увіолевий
- увіпхати
- увірваний
- увірвати
- увірватися
- увірений
- увірити
- увіритися
- увірувати
- увірчений
- увіряти
- увірятися
- увіссати
- увічнений
- увічнення
- увічнити
- увічнитися
- увічнювати
- увічнюватися
- увіччю
- уводити
- уводитися
- увозити
- увозитися
- уволений
- уволити
- уволікати
- уволювати
- увосени
- увостаннє
- увосьмеро
- увсебіч
- увулярний
- ув'язаний
- ув'язати
- ув'язатися
- ув'язка
- ув'язливий
- ув'язнений
- ув'язнення
- ув'язнити
- ув'язнути
- ув'язнювання
- ув'язнювати
- ув'язнюватися
- ув'язування
- ув'язувати
- ув'язуватися
- ув'язь