Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
-
а
-
б
-
в
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
і
-
ї
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- дзбан
- дзбаник
- дзбанок
- дзвеніння
- дзвеніти
- дзвенькання
- дзвенькати
- дзвенькіт
- дзвенькотіти
- дзвенючий
- дзвенячий
- дзвін
- дзвінець
- дзвіниця
- дзвіничка
- дзвінкий
- дзвінкість
- дзвінко
- дзвінкоголосий
- дзвінок
- дзвіночки
- дзвіночок
- дзвонар
- дзвоник
- дзвоники
- дзвоникові
- дзвоникоподібний
- дзвоникуватий
- дзвонити
- дзвонитися
- дзвоніння
- дзвяк
- дзвякання
- дзвякати
- дзвякіт
- дзвякнути
- дзеленчання
- дзеленчати
- дзелень
- дзеленькання
- дзеленькати
- дзеленькіт
- дзеленькнути
- дзеленькотати
- дзеленькотіти
- дзень
- дзенькання
- дзенькати
- дзенькіт
- дзенькнути
- дзенькотати
- дзенькотіння
- дзенькотіти
- дзеркало
- дзеркальний
- дзеркальник
- дзеркально
- дзеркальце
- дзигарі
- дзиглик
- дзижчання
- дзижчати
- дзизкати
- дзизнути
- дзинчання
- дзинчати
- дзінь
- дзінь-дзінь
- дзоркання
- дзоркати
- дзоркнути
- дзот
- дзум
- дзуміння
- дзуміти
- дзус
- дзуски
- дзусь
- дзуськи
- дзьоб
- дзьобати
- дзьобатий
- дзьобик
- дзьобнути
- дзьобня
- дзюб
- дзюбак
- дзюбати
- дзюбатий
- дзюбнути
- дзюрити
- дзюркіт
- дзюрком
- дзюркотання
- дзюркотати
- дзюркотіння
- дзюркотіти
- дзюркотливий
- дзюркотливо
- дзюрок
- дзюрчання
- дзюрчати
- дзяв
- дзяв-дзяв
- дзявк
- дзявкання
- дзявкати
- дзявкнути
- дзявкотіння
- дзявкотіти
- дзяволити