УВІ́ЧНЕННЯ (ВВІ́ЧНЕННЯ), я, с. Дія за знач. уві́чнити. Завдання і зміст монументальної скульптури — увічнення значних історичних подій і уславлення діяльності видатних людей (Наука.., 6, 1963, 56); З метою увічнення пам’яті великого Кобзаря.. уряд Української РСР у травні 1961 року прийняв постанову про встановлення щорічних премій імені Т. Г. Шевченка, які присуджуються за видатні досягнення в галузі літератури і мистецтва (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 7); Робітничий клас — єдиний в історії клас, який не ставить собі за мету увічнення своєї влади (Програма КПРС, 1961, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 368.