Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
-
а
-
б
-
в
-
г
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
і
-
ї
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
- ом
- оман
- омана
- оманений
- оманити
- оманливий
- оманливість
- оманний
- омар
- омаста
- омах
- омебльований
- омебльовувати
- омебльовуватися
- омеблювання
- омеблювати
- омеблюватися
- омега
- омежований
- омежувати
- омежуватися
- омела
- омелга
- омелюх
- омерзити
- омерзитися
- омерзіння
- омертвити
- омертвілий
- омертвіння
- омертвіти
- омертвлення
- омертвляння
- омертвляти
- омертвлятися
- омет
- омиваний
- омивати
- омиватися
- омилення
- омилювання
- оминати
- оминути
- омирати
- омити
- омитий
- омитися
- омічний
- оміщанитися
- оміщанюватися
- омлет
- омлівати
- омліваючий
- омлілий
- омлілість
- омліти
- омметр
- омнібус
- омнібусний
- омограма
- омограми
- омограф
- омографи
- омолоджений
- омолодження
- омолоджування
- омолоджувати
- омолоджуватися
- омолодити
- омолодитися
- омолодіти
- омонім
- омоніми
- омоніміка
- омонімічний
- омонімія
- оморочити
- оморочувати
- омофон
- омофони
- омофор
- омочений
- омочити
- омочувати
- омпно
- омріювати
- омріяний
- омріяти
- омужичитися
- омужичуватися
- омулевий
- омуль
- омут
- омшаник