ЧЕ́РЕЗ, прийм., з знах. в. Сполучення з че́рез виражають: Просторові відношення
1. Уживається на означення якогось простору, місця і т. ін., впоперек якого розміщується що-небудь, по якому з одного боку на другий, з одного краю на другий відбувається дія, рух. Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село (Н.-Лев., II, 1956, 167); Смеркає. Довгі тіні простягаються через майдан (Л. Укр., II, 1951, 265); Я ходжу. Рівним, розміреним кроком через усю хату, з кутка в куток (Коцюб., I, 1955, 415); // Уживається на означення простору, місця і т. ін., по другий бік якого є хто-небудь або щось розташовано. У нас через річку хутір козачий вільний, то й козаки його [пана] стереглись, як огню, і обходили, бо тяжко їх кривдив (Вовчок, І, 1955, 41); Проти школи через майдан стояла крамничка (Вас., II, 1959, 230); Через стіл навпроти Галаганихи сиділа дуже схожа на неї, але старіша, зовсім сива, рідна сестра її (Головко, II, 1957, 484); // Уживається для підкреслення такого напряму руху, коли хтось або щось проходить певну дистанцію із заходом, заїздом кудись. — Миколо! —звернувся до Щорса Гавриченко. —Жмеринку взяти не так легко. Дозволь мені одночасно з батьком наступати з кіннотою через Літин (Довж., І, 1958, 178); // Уживається на означення певного проміжку простору, який минають, рухаючись куди-небудь. — Іди до секретаря! — сказав [сторож] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Мирний, І, 1949, 253); // Уживається на означення повторення чогось на яких-небудь проміжках простору. Через кожні десять сторінок.
◊ П’я́те че́рез деся́те див. деся́тий.
2. Уживається на означення простору, середовища, якого-небудь пристрою і т. ін., крізь які хто-, що-небудь проходить, просочується, видніється. Краплі сонця проривались через листя і сипались гарячими плямами на доріжки, на зелену траву (Н.-Лев., VI, 1966, 44); Народ ввіллявся через ворота у двір, наче вода крізь шийку пляшки (Коцюб., II, 1955, 81); Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Мирний, IV, 1955, 232); Андрій стрибає через вікно (Довж., I, 1958, 224).
◊ Перехо́дити (перейти́) че́рез ру́ки чиї — те саме, що Прохо́дити (пройти́) че́рез ру́ки (див. прохо́дити). — Скільки через мої руки перейшло усякого добра? А де воно? Тому дала, тій ткнула. А в себе нічого не зосталося (Мирний, III, 1954, 278); В селі найбільше грошей перейшло через руки лавушника [крамаря] Митрофана Созоненка (Стельмах, II, 1962, 92); Прохо́дити (пройти́) че́рез ру́ки див. прохо́дити.
3. Уживається на означення предмета, місця і т. ін., понад яким спрямовано рух, дію. Алі перекинув голі ноги через край човна і скочив у воду (Коцюб., І, 1955, 390); Бараболя.. витягає з-під тапчана батіг та полотняну торбу. Він перекидає торбу через плече, ..міняє і вираз обличчя й в’яло хльоскає батогом (Стельмах, II, 1962, 61); Сам [Тихін] не зайшов у хату. Бачив тільки через голови в розчинені двері — одімкнула скриню Марія (Головко, II, 1957, 156); Маковейчик швидко зняв через шию автомат, швидко оглянувся (Гончар, III, 1959, 58); // Уживається на означення місця, предмета, понад яким (перев. упоперек) розташовано, лежить що-небудь. В Катеринославі міст через Дніпро був зруйнований (Гончар, II, 1959, 233); // Уживається на означення того, що якийсь предмет або особа перегинається понад іншим так, що частина його (її) опиняється з одного боку, частина з другого. Коло розчинених дверей стояв високий бородатий швейцар у картузі з.. широким позументом через плече (Мирний, III, 1954, 256); Чую: — Боже помагай, і день вам добрий! — Дивлюсь — се наша сусіда. Перехилилась через тин та й кланяється (Вовчок, І, 1955, 5); // перен. Уживається на означення надмірного вияву чогось. За те їм так там задавали, Що через міру мудровали [мудрували] І верховодили над всім (Котл., І, 1952, 139).
◊ Би́ти че́рез край див. край1; Взя́ти (да́ти і т. ін.) че́рез край див. край1; Перебира́ти че́рез мі́ру (мі́рку); Перебира́ти че́рез край див. перебира́ти; Перелива́ти (перели́ти) [ча́шу] че́рез край (ві́нця і т. ін.) див. перелива́ти; Перелива́тися (перели́тися, ли́тися і т. ін.) че́рез ві́нця див. ві́нця; Перелива́тися (перели́тися) че́рез край див. перелива́тися; Перехо́дити (перейти́) че́рез край див. перехо́дити; Че́рез го́лови лі́зти (пробира́тися) — пробиратися куди-небудь через великий натовп, скупчення когось, чогось. Хома із своїми підводами бився в загальній тисняві, лихословив усіх, ліз через голови наперед, гукаючи, що допіру начальник переправи наказав його пропустити першим (Гончар, III, 1959, 354); Че́рез го́лову чию [ді́яти, роби́ти і т. ін.] — без погодження з тим, хто керує, командує. — Товаришу гвардії лейтенант,— наполягає на своєму Денис, —ви ж не можете через мою голову касувати мої накази. Наказ бойовий… (Гончар, III, 1959, 46); Че́рез край див. край1; Че́рез пень коло́ду див. коло́да1; Че́рез порі́г не перела́зити див. перела́зити; Че́рез си́лу див. си́ла; Че́рез си́лу пересува́ти (пересо́вувати) но́ги (нога́ми) див. пересува́ти.
Об’єктні відношення 4. Уживається на означення особи, засобу і т. ін., за допомогою яких що-небудь здійснюється. Комендант встав із стільця і сказав через перекладача, що треба вибрати старосту (Тют., Вир, 1964, 412); — Є директива Леніна: полонених не вбивати, а обмінювати через Червоний Хрест (Гончар, II, 1959, 66); Через Коцюбинського Горький познайомився з багатьма діячами української літератури (Рад. Укр., 17. VI 1951, 3); // Уживається на означення чогось, що застосовують з певною метою. Засуджений до страти через повішення; // Уживається при визначенні певного етапу, який має хто-небудь пройти на шляху до мети. Марксизм, який визнає необхідність класової боротьби, говорить: до соціалізму людство прийде не інакше, як через диктатуру пролетаріату (Ленін, 38, 1973, 339).
Причинові відношення 5. Уживається на означення причини чого-небудь, якоїсь дії; завдяки. Що з тих грошей, коли через них можна позбутися найстаршої дитини? (Коцюб., І, 1955, 83); — Адже от — Грицько… З бідності вийшов у люди… і спокійний, і щасливий… а все через працю… (Мирний, І, 1949, 363); // Уживається на означення властивості, якості, стану, що є причиною чогось. Зрештою копач погиб через власну необережність — чом не сигналізував швидше (Фр., VIII, 1952, 401); Гірко жилося Тарасові в рідній сім’ї через злидні та недостачі (Мирний, V, 1955, 309); Незабаром відшукавши комбата, Сагайда по всій формі відрапортував, що в його мінометній роті вибув із строю через поранення командир взводу Євген Черниш (Гончар, III, 1959, 165); На шкільних партах, виставлених сюди через ремонт приміщення, чималенько жінок (Головко, І, 1957, 345); // Уживається на означення особи, з вини якої сталося що-небудь, відбувається щось. Як же ти глянеш в очі батькові старому, що згинув від одчаю через тебе? (Л. Укр., II, 1951, 465).
Че́рез брак (відсу́тність) кого, чого — у зв’язку з відсутністю кого-, чого-небудь, нестачею чогось. Досі не писала через брак часу (Л. Укр., V, 1956, 175); У Львові Федоров змушений був припинити друкування книг через брак коштів (Іст. УРСР, І, 1953, 172); Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій, теж дуже старий, але через відсутність бороди позбавлений божественних рис чоловік (Довж., І, 1958, 65); Че́рез те (це) — тому. Ще не маємо права зборів, спілок і т. ін. Через те похвалитися нема чим, а часом просто доходиш до розпуки, почуваючи себе зв’язаним (Коцюб., III, 1956, 278); Галя така вдячна Олександрові, через це вона так і турбувалася сьогодні нарядитися як краще (Мирний, IV, 1955, 138); Че́рез те, що, спол. причиновий — уживається на означення причини якої-небудь дії, що відбувається в головному реченні. Запізнився з одповіддю через те, що живу зараз за кордоном, а не в Чернігові, куди адресовані були запросини (Коцюб., III, 1956, 363); На вулиці з її убогого одягу насміхалися багатіші дівчата, а через те, що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів (Стельмах, II, 1962, 20); Че́рез що (ві́що): а) чому. Не згадаю тепер, через що саме, тільки того вечора до перелазу я не виходив (Вас., II, 1959, 269); Через віщо я сиджу тут уночі, в моїй робітні, серед непевного блиску очей і тіл моїх академічних студій, сон яких тривожить одинока свічка своїм худим вогником? (Коцюб., II, 1955, 436); б) внаслідок чого, у зв’язку з чим.— Приїздять в село якісь люди, що не знають їхньої мови, через що не можуть порозумітися з ними [молдаванами] (Коцюб., І, 1955, 200); Че́рез щось (ві́щось) — з якоїсь причини, чомусь. Дуже мені жалко, що я нічого про Вас не чув за сей час, але, значить, Ви не могли через щось написати до мене (Коцюб., III, 1956, 398); Тільки що дістав Вашого листа і разом з ним сумну звістку, яка через віщось запізнилася (Коцюб., III, 1956, 266).
Часові відношення 6. Уживається на означення певного терміну, проміжку часу, після якого щось здійснюється. Через тиждень молодиці Коровай місили На хуторі (Шевч., І, 1963, 316); — Потерпи, моя рибочко, хоч через петрівку; я так наведу, що вони [батьки] про мене будуть знати і чути що-небудь непогане (Кв.-Осн., II, 1956, 50); Через дві години їзди добралися до Чупахівки (Тют., Вир, 1964, 144); // Уживається на означення тривалого проміжку часу, всього визначеного періоду, протягом якого щось відбувається. Не диво, що через увесь час обіду під впливом тих докторських розмов і признань Целя сиділа, мов причарована (Фр., II, 1950, 309); Подружжя Половців пішло до домівки ..Вони йшли впевнено й дружно, як ходили через ціле життя (Ю. Янов., II, 1958, 193); Через довгі роки ми, й діти наші, й прадіди ждали до себе братів з Великої України і от тепер на власні вуха чуємо про те, що вони вже на тім боці Черемошу (Мур., Бук. повість, 1959, 122); // Уживається на означення повторення чого-небудь після того, як мине певний проміжок часу. Відпочивати через день; Зміна через вісім годин.
Че́рез де́який (яки́йсь) час — після точно не визначеного невеликого проміжку часу; трохи згодом. — Нудьга,— каже через деякий час Сагайда. —Ненавиджу оці оборони. Копай і копай без кінця. Святе діло наступ (Гончар, III, 1959, 28); Через якийсь час до неба піднялися два криваві стовпи вогню, а над ними золотими знаками злітали гнізда і віхті чи то соломи, чи то сіна (Стельмах, І, 1962, 461).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 304.