ПЕРЕСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУ́НУТИ, ну, неш, док.
1. перех. Сунучи, переміщувати, ставити що-небудь на інше місце. Він напружує всі свої сили, починає відсувати, пересувати, перевертати меблі (Фр., VI, 1951, 377); Добродій.. то пересовує високу шапку з лівого вуха на праве, то насовує її на потилицю (Коцюб., І, 1955, 113); Десь на другому поверсі прибиральниці пересовували в класах парти (Донч., V, 1957, 478); Селянин пильно стежив за рукою Аркадія Павловича, що пересувала по блискучому важелю з діленнями такий же блискучий хомутик (Шиян, Баланда, 1957, 20); Вломив хліба — чого ж би до хліба? — Заглянув у мисник, пересунув горщичок, пошарив на лаві — нема нічого (Тесл., З книги життя, 1918, 35).
Ле́две (ледь, наси́лу, че́рез си́лу) пересува́ти (пересо́вувати) но́ги (нога́ми) — іти, рухатися повільно, з трудом. Заклавши руки за спину й згорбившись, Лагунський повільно, ледве пересуваючи ногами, походжав вуличкою (Коцюба, Нові береги, 1959, 160); Ішов якийсь перехожий каліка. Сухий, страшний, ледве ногами пересовує, а йде (Мирний, І, 1954, 191); Ще до вечора Ярина була вкрай знеможена, ледь пересувала ноги (Скл., Святослав, 1959, 81); Люди насилу пересували ноги, коні хиталися від утоми (Тулуб, В степу.., 1964, 71).
2. перех. Змінювати що-небудь якимсь чином. Коректувальники в стереотруби побачать своїх, — і по своїх артилеристи не будуть стріляти: їм же зовсім просто пересунути попадання на один-два квадрати вбік… (Смолич, Мир.., 1958, 169); Пересунути наголос; // Змінювати місце розташування чого-небудь якимсь чином. — От хутірська земля по цей же бік хуторів, уся од слободи, а обухівська — .. за хуторами. І щоб же пересунути їхні наділи туди, а обухівські — по цей бік хуторів (Головко, II, 1957, 22).
3. неперех., розм. Переходити з одного місця на інше, змінювати місце свого перебування. * Образно. Вони сподівалися, що незабаром його добро пересуне у їх крамниці (Мирний, III, 1954, 232).
4. тільки док., неперех., безос., з прийм. за, у сполуч. з кільк. числ., рідко. Перейти за межу певного віку. Йому теж уже давненько за п’ятдесят пересунуло (Баш, Надія, 1960, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 291.