ТИ́ЖДЕНЬ, жня, ч.
1. Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно. — А давно ж вони [Лящі] померли, бабусю? — Давненько.. На одному тижні й померли (Вовчок, І, 1955, 8); — Напрацюєшся цілий тиждень — в неділю хочеться одпочити, розвеселитися… (Коцюб., І, 1955, 451); — Краще я вас на тому тижні виряджу на Запорожжя. От де наука! От де школа! (Довж., І, 1958, 218); // Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк. Їдеш на один день, а хліба бери на тиждень (Номис, 1864, № 9929); Вже більш як тиждень почалися заняття в школі (Сміл., Сашко, 1954, 286); // чого, який. Семиденний строк, призначений для проведення якоїсь громадської роботи, кампанії. Я не один про щастя марив, коли пішов під гул стихій у світлі лави комунарів в партійний тиждень бойовий (Сос., II, 1958, 431); Ухвалили затим Пропозицію Каті, Щоб негайно районом усім Тиждень саду почати (Криж., Срібне весілля, 1957, 304); Тиждень книжки.
Бі́лий ти́ждень — те саме, що Страсни́й ти́ждень (див. страсни́й); Велико́дній ти́ждень див. велико́дній; Ве́рбний ти́ждень див. ве́рбний; 3 ти́ждень — близько семи днів. — Уже з тиждень, як росту я [русалка]. З сестрами гуляю Опівночі. Та з будинку Батька виглядаю (Шевч., І, 1963, 358); Батько вже з тиждень як косить у поміщика сіно (Багмут, Опов., 1959, 10); Робо́чий ти́ждень див. робо́чий; Страсни́й ти́ждень див. страсни́й.
◊ Без ро́ку ти́ждень див. рік; Без ти́жня день — дуже короткий, малий строк. — Без тижня день живемо, а він уже з бродячим каторжанином зв’язався (Тют., Вир, 1964, 270); Погуби́ти ти́жні див. погубля́ти; Сім неді́ль (вихідни́х) на ти́ждень справля́ти (ма́ти і т. ін.) — нічого не робити; байдикувати. — Там, у городі, розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Мирний, III, 1954, 72); Сім п’я́тниць на ти́ждень див. п’я́тниця.
2. у знач. присл. ти́жнями. Протягом тривалого часу, що в кілька разів перевищує семиденний строк. Канцелярська робота.. була такою неприємною і нудною, що я не виходив з будинку посольства тижнями (Довж., І, 1958, 18); В деяких місцях Сибіру або в тайзі Північної Америки можна тижнями ходити по лісових нетрях і не зустріти людину (Фіз. геогр., 5, 1956, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
— Т. 10. — С. 109.
Тиждень, жня, м. Недѣля, седмица. Верба б’є, не я б’ю, за тиждень великдень. Ном. Вербний тиждень. Вербная недѣля. білий — Страстная недѣля. Сим. 205. Ум. Ти́жник.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
— Т. 4. — С. 260.
ти́ждень (від «той (тий) же день», тобто період часу, коли повторюється той самий день) —
1) одиниця лічби часу від понеділка до неділі включно; у давні часи не було семиденного тижня: рік ділився не так на місяці, як на періоди особливо важливих господарських сезонів; поділ на тижні й назви днів тижня прийшли в Україну з християнізацією Київської Русі разом з церковнослов’янською мовою; відтоді семиденний; окремі дні відмічено стародавніми віруваннями (див. у цьому словнику про кожний день тижня); здавна в народі деякі дні або й тижні позначаються залежно від дня пам’яті того чи іншого святого або того чи іншого свята: на Маковія, у суботу перед Великоднем, другого дня по Спасові,на Страсному тижні, перед Святим Миколаєм тощо; у пісні «Ой не ходи, Грицю, на ті вечорниці» дні тижня виступають доленосним зачарованим колом для героїв: «А в неділю рано зілля копала, А в понеділок зілля полоскала, А у вівторок зілля варила, Прийшла середа — Гриця отруїла. А прийшов четвер — вже Гриць помер, Прийшла п’ятниця — поховали Гриця, Прийшла субота — дівчині сухота, Прийшла неділя — мати дочку била: — Нащо ти, доню, Гриця отруїла?»; у жартівливому ключі через дні тижня передаються дії й стосунки героїв у народній пісні «Підманула, підвела»; пор. ще: «У неділю — по шавлію, в понеділок — по барвінок, а в вівторок — снопів сорок, а в середу — по череду, а в четвер — по щавель, а в п’ятницю — по дяглицю, а в суботу — не робота!»; пор. ще народну загадку про дні тижня: «Простягнувся міст на сім верст, а в кінці моста золота верста»; відомою є молитва на всі дні тижня: «Святий Понеділок, Божий помошничок, прости мою душечку грішну! Святий Вівторок, прости мою душечку грішну! Свята Середочка, прости мою душечку грішну! Святий Четверток, прости мою душечку грішну! Свята П’ятинка-матінка, прости мою душечку грішну! Святая Суботонька, прости мою душечку грішну! Святая Неділенька, прости мою душечку грішну!». На одному тижні сім п’ятниць (приказка); У тебе десять п’ятниць на тиждень (М. Номис);
2) див. Всеї́дний ти́ждень;
3) див. Велико́дній (Пасха́льний, Сві́тлий) ти́ждень;
4) див. Страсни́й (Бі́лий, Вели́кий, Жи́вний, Чи́стий) ти́ждень;
5) див. Клеча́льний (Клеча́ний, Зеле́ний) ти́ждень;
6) див. Ве́рбний (Вербо́вий) ти́ждень;
7) див. Жи́лавий ти́ждень;
8) Хоми́н ти́ждень (див.); див. також Про́води1;
9) Сиропу́сний (Си́рний) ти́ждень див. Ма́сниця;
10) Руса́лчин (Руса́льний, Руса́льський, Ма́вський, На́вський, Ня́вський, Криви́й) ти́ждень див. Руса́лії;
11) Шуткови́й (Кві́тний) ти́ждень див. Ве́рбний ти́ждень;
12) Хрестопокло́нний ти́ждень див. Хре́стя;
13) див. Збі́рний ти́ждень.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
— С. 595-596.
