ПРАВОСЛА́В’Я, я, с. Східне відгалуження християнства, один з трьох (поряд з католицизмом і протестантизмом) його головних напрямів. Основна відмінність між православ’ям і католицтвом і полягає в тому, що православ’я не припускає можливості розвитку і зміни як догматів, так і форм, успадкованих з переказів (Від давнини… І, 1960, 152); З другої половини XIV ст. розпочався справжній похід католицького духовенства проти православ’я на Україні, а разом з тим і проти української культури та мови (Іст. укр. літ., І, 1954, 61); За князювання Володимира Київська Русь прийняла від греків православ’я (Іст. СРСР, І, 1956, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 509.

правосла́в’я — східне відгалужен­ня християнства, один із трьох (поряд із католицизмом і протес­тантизмом) його головних напря­мів; протягом століть в Україні ви­робилося власне, народне віро­вчення зі своїми обрядами, часто поєднаними з дохристиянськими; осередком християнізації була ро­дина, де поруч з батьком-матір’ю став священик (батюшка), що ра­зом були творцями оновленої ро­дини й основ української духовної народної культури; церква йшла за народом і єдналася з ним; схилян­ня людини перед вищими силами, які їй були непідвладні, породило спочатку многобожні вірування (у народі кажуть: «Де страх, там і Бог»); поступово віра стала системою зв’язків людини з Єди­ним Богом; українське внутрішнє православ’я ототожнювало Бога з правдою, пор. у Т. Шевченка: «Молітесь Богові одному, молітесь правді на землі, а більше на землі нікому не поклоніться»; див. ще ві́ра, ві́рування, двоєві́р’я, христия́нство.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 477.