ПОСИ́ЛКА, и, ж.
1. Дія за знач. посила́ти, посла́ти 1, 2 і посила́тися, посла́тися 1; посилання. Жолкєвському здалося, що канцлер нагадав йому про нічну посилку загону кінних жовнірів на засідку проти цього зухвалого сотника (Ле, Наливайко, 1957, 35); На першому етапі міжпланетних польотів передбачається посилка керованих по радіо ракет без екіпажу на борту (Наука.., 2, 1958, 7); Критична фраза повинна бути, за висловом І. Кочерги, точною, як удар меча, насичена яскраво вираженою думкою. Загальники, тріскучі фрази, дрібне «теоретизування», безкінечні посилки на авторитети.. знижують рівень нашої критики (Рад. літ-во, 1, 1964, 142).
◊ Бу́ти на поси́лках — виконувати чиї-небудь дрібні доручення, бути на побігеньках у кого-небудь.
2. Предмет, що пересилається поштою; поштове відправлення. Чи Ви дістали посилку, яку я вислав Вам недавно? (Коцюб., III, 1956, 199); Разом з цим листом споруджаю до Вас невеличку посилку (Мирний, V, 1955, 395); — А тут ось вам посилку принесли, — зустріла Орисю мати (Юхвід, Оля, 1959, 308).
3. філос., лог. Судження, на підставі якого робиться який-небудь висновок. Марксист повинен в посилки своєї політики ставити тільки точно і безспірно доведені факти (Ленін, 35, 1952, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 322.